У полі жито пахне літом,
А плавні рибою кишать...
Як тільки сонце спать лягає
Зірки на подіум спішать.
Аж ось одна спіткнувшись впала
І небо ділить її хвіст,
А я дивлюся й відчуваю
В душі народжується хист.
І я бажання загадаю,
Щоб Ненька відродилась знов,
А ворон, що клює рідненьку
Щоб згинув, в небуття пішов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566112
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.03.2015
автор: denyk