Чутливим тілом вкутаюсь в любов,
Порину сутністю в виток безмежжя.
Позбудуся умовності оков,
Помру в тобі і загодя воскресну.
Оновлено дивитимусь на світ,
В твоїх очах щаслива розчинюся.
Спаде до ніг зіжмакано батист...
Ти знову мовчиш, а я хвилююся.
Хоч, знаю, не належиш сам собі, -
Війні, що клекотить вогнем, громами.
Найкращі віддаються боротьбі,
Боги, не становіть війну між нами!
12.03.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2015
автор: Валентина Ланевич