Ти віриш в те, що Бог молитви чує.
Скажи, чому ти молишся за мене?
Бо думка ця хвилює моє серце.
Та ти молись, молись, не зупиняйсь.
Я також вірю: Бог молитви чує
І бачить прірву, що лягла між нами,
Лікує серце, що стікає болем.
Тому молись, молись, не зупиняйсь.
І я молюсь, бажаючи забути
Усе-усе, що в нас було з тобою,
Щоб лиш всміхнутись, як згадаю часом.
І ти молись, молись, не зупиняйсь.
Не знаю, нащо молишся за мене,
Якої долі просиш ти у Бога.
Та думка ця мене чомусь ще гріє.
Тож ти молись, молись, не зупиняйсь.
© Тетяна Гладиш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566153
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2015
автор: ksanhel