Сонце ще вчора упевнено рулило,
Гладило землю ласкавою лапою.
Нині не так - небо брови нахмурило,
З сірих очей сум вощиною скапує.
Фарби довкола принадність утратили.
Але душа перестала печалитись.
Досить їй серце тримати за ґратами.
Хоче у сяйві любові кришталитись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566220
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.03.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)