ВЕСНА. Потрохи відпускає,
Промінчик сонця шви знімає
Після поранень від зими,
Її жахливої війни.
Встаю. Ходити починаю,
Тепло мені допомагає,
А вітер в спину підпихає,
І у майбутнє направляє...
Що буде? Я не уявляю,
Лиш радий т́ому, що вдихаю
На повні груди запах бруньок -
Беру життя, як подарунок.
Живу. Люблю, творю, кохаю,
Свою хворобу забуваю
І насолоджуюсь сповна,
Що настає моя ВЕСНА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566252
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2015
автор: Samkovitch