Прив'язалась до тебе всіма думками,
Хоча колись обіцяла собі не робити цього.
Ставлячи обмеження - наче гонимось за клітками.
А це життя таке всього-на-всього.
Мені з тобою навіть кава найсмачніша.
Я не писатиму про каву. Ні, не це.
Просто весна цьогоріч найтепліша.
І найжаданіше мені Твоє лице.
Це все дурниці, я звичайно почекаю.
Ти скажеш, що якась сентиментальна.
Пробігли разом вже досить, і я звикаю
Але чекати Вічно можуть "ненормальні".
І може , станеш ти колись саме таким,
Яким вже хочеш бачити себе давно.
Але для мене все ж залишишся слабким,
Прекрасним і терпким наче вино.
І не старайся так змінитися уперто.
Мені по правді, якось все одно.
Лише люби мене,і будь завжди відвертим.
І може ще буде... як у кіно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2015
автор: Юлія Антоняк