Відпусти, не турбуй мою душу думками,
Не кори, що вже іншим живу - не тобою.
Я просила, молила про зустріч роками,
Ти ж мене обминав, мов була я чумною.
Кожен міст стороною - вже й нема вороття,
Я щаслива із іншим, з ним іду в майбуття.
Й не кажи, що лисиця - то провина й твоя,
Що втомилась чекати, шепотіти ім’я.
Гукати у простір, у відповідь - глухота
І заломлені руки, і в очах все жура.
І тремтіння у тілі, я ж бо жінка - жива.
Спокуса ти нині чужа, я тобі чужа.
13.03.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2015
автор: Валентина Ланевич