Напевно, кожному знайоме почуття,
коли в душі –літо, а надворі –зима,
коли все охоплює невимушене забуття,
лише про неї-думка.
Це любов мене поглинає!!!
Чи є щось в цьому світі краще за кохання?
Ні, немає! Я витерплю усі страждання!!!
Це почуття живе! Воно не згасає!
Завдяки тобі
п'янкий дурман,
крила дано мені!
Це не ілюзія та не обман!
Хоч раз в житті до кожного приходить,
за розум вища,
комусь біль,шрами,щастя приносить,
це-найбільша у світі сила!
Лиш любов не має меж,
це- вічна істина,
це-вогонь незгаснутих пожеж,
це-болюча рана…
Цілуй,надійся,вір,люби!
Не забувай,оберігай,тепло дари!
Нехай живе вічна,щира,віддана любов!
Це-одна з найпрекрасніших у світі мов!
А я лечу,лечу за небокрай,
загляну до тебе у віконце.
Тільки для тебе створю рай,
де ж ти,моє сонце???
14.07.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566508
Рубрика: Ода
дата надходження 14.03.2015
автор: Сльози Фенікса