На в’єтнамській землі
Острови в імлі,
Посеред безодні,
Наче ілюзорні.
Не міраж, не туман
І не зоровий обман-
У сріблястій імлі
Гуляють кораблі.
В тім тумані чарування
Та незвідане кохання,
Світ єдиний, ти частина
Часу, що між пальців плине…
Сонце сходить за горами,
Зріють манго і банани,
Б’ються хвилі невгамовні,
Пливе човен, риби повний…
Так було, так є, так буде,
Творять світ закони мудрі.
Це В’єтнам- його дорога
Жити на долоні Бога!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566667
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2015
автор: Ольга Кир