Ти зараз їдеш.. Сьогодні ніби день останній.
Важка розмова, стукіт сердець і душ ридання.
Говориш ти :"Так для обох нас краще буде.."
Я розумію, розбили наше щастя люди.
Залізницями - на південь я, на захід ти,
Невже не зможем стосунки наші зберегти?
Хоч ми не разом, та поки крутиться земля,
Живе кохання... ми віримо і ти і я.
Пам'ятаєш, ми зустрілись була осінь.
Міським парком кружляє вітер, листя носить.
Місяць, зорі, сидимо удвох на лавці.
Гаряче й ніжно тобі в коханні я зізнався
Що буде далі - ти не знаєш, я не знаю
Все забути ми не взмозі, пам'ятаєм
А сьогодні листоноші відкрив двері,
Читаю:"Любий.." і твої сльози на папері.
Чому зла доля так страшно судить,
Розлука в серці страждання будить.
Ще є надія, навколо всюди йде весна,
Та ми не разом - я один і ти одна..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=56668
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.01.2008
автор: fim