серед пшеничних колосків

Так  хочеться  сказати  собі  Стоп!  
Так  хочеться  тобі  услід  кричати...
запуталась  у  безлічі  чуток
ти  зміг  щось  в  мені  зламати.
І  непоправимою  була  війна
та  й  переможців  серед  нас  незнайшлося
зробили  ми  удвох?..  чи  я  одна  -
любов  похоронили  серед  лану  колосся,
серед  пшеничних  колосків..
Я  досі  у  думках  тебе  зову
і  не  навчилася  ще  буденністю  жити
Хоча  так  гаряче  тебе  вже  не  люблю
просто  не  змогла  нас  за  все  простити.
Не  хочу,  щоб  серце  було  як  лід
не  хочу  марити  тим,  що  не  вернути
в  душі  моїй  залишив  ти  слід
пора  вже  жити  не  минулим,  а  майбутнім
іти  вперед  вже  час...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566710
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2015
автор: LQлька Sтронг