Сумно, тихо, печаль у серці
відгородилось від світу і не обізветься,
просто біль не дає дихать-
так тихо, так тихо...
горе пеленою очі оповило?
ні, горя немає
лиш тиха печаль
ятрить у середині, все розбиває
у щент... і нехай, І НЕХАЙ!
Згорить у вогні, попелом стане,
а вітер розвіє по безкраїй землі
завтра новий світанок настане.
Завтра надії будуть нові!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566716
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2015
автор: LQлька Sтронг