Тебе люблю. А, може, все це марення,
Фантазія, магічна дія снів,
Моїх бажань закритих віддзеркалення,
Плід давніх, мною приспаних вогнів?
Тебе люблю. Та що про тебе відаю?
Знов мені доля кидає пастки.
З тобою засипаю я і снідаю,
І твою тишу ріжу на шматки.
Тебе люблю. Тобою хочу впитися,
Звільнити душу із тісних бинтів,
Або на час хоч міцно притулитися
До дум твоїх гарячих і чуттів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)