Я б писала тобі щохвилини листа,
Укладала б у нього і серце, і душу.
Та триматися мушу я строго поста
І, як треба, спокою твого не порушу.
Милий, спи, зацілую в жаданому сні,
Віддаси мені кіптяви вугіль із тіла.
Я в уяві з грудей твоїх вирву усі,
Всі турботи, щоб втома й тривога не їла.
Примощуся тихенько, аби - не чутно,
Спи, коханий, ти вже не укритий вітрами.
Я теплом своїм вкрила тебе і панно
Не відгонить, аж, ген, вогняними вратами.
15.03.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2015
автор: Валентина Ланевич