Є люди серед нас,які себе лиш люблять,
І більше ні на кого не зважають,
Заради вигоди своєї ,,йдуть по трупах",
Все мусить бути, як вони бажають.
Погано їм, коли щасливі інші,
Задоволені, якщо у когось горе.
Але вони цим роблять собі гірше,
Бо зло та підлість їм же таки шкодить.
Хай зрозуміють: ненависть і заздрість
З"їда усе єство й завчасно старить.
Любов до ближнього приносить тільки радість,
А добрі справи сам Господь благословляє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566817
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.03.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський