Буває серце плаче й тужить
І душу смуток огорта.
Як усміхнешся, милий друже,
То й забуваю про літа.
Що вже мина життєве літо,
Й до осені всього лиш крок.
Та іще хочеться любити,
Нам же так хороше удвох.
Мені даруй кохання квіти,
Теплом та ніжністю зігрій.
Найщасливішими на світі
Тоді ми будем, любий мій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566822
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський