Призначення у кожного своє.
але, на жаль, ніхто його не знає,
допоки час прозріння настає.
І аж тоді людина визначає,
куди подіти те, що Бог дає
і де узяти те, чого немає.
Нам Богом подарована земля,
що звалась Русь, а нині – Україна
стараннями антихриста кремля,
і не дай, Боже, – ще одна руїна,
якщо його пришестя не зупине,
як саранчу, опалена рілля.
Аукає за пазухою долі
охляле плем’я ідола пітьми
із-за Обі, Уралу, Колими.
Вони за гроші, а сини – за волю,
зі зброєю і на своєму полі
умерти зобов’язані людьми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566951
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.03.2015
автор: I.Teрен