Стражденна моя Україно! Спокою тобі не знайти!
Історія знову і знову повторює лиха віхи:
То землі твої плюндрували, то всіх у раби повели,
То мову твою солов’їну всі знищить хотіли завжди.
Та ти як верба підіймалась, вставала ти завжди з колін
І всі-всі світи дивувала міцним корінням своїм.
Стражденна моя Україно! Спокою тобі не знайти!
Допоки брехливі й продажні займатимуть твої верхи!
Допоки так буде, рідненька, вмиватимуть кров’ю майдан,
Й народу нашого сльози наповнять цілий океан!
Невинних людей - -в автозаки, бандитів і нечисть - на трон!
Допоки це буде, рідненька, то буде Гоморра й Содом!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567036
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.03.2015
автор: Голованьова Зоя