Ти незвичайний до нейронів мозку!
Ти мов канати зняв із моїх рук
Тебе шукала довго. Щоб непросто,
Але хоч якось та позбавитися мук.
Ти-втілення нового і старого
Ти-мікс з високих і ганебних почуттів.
І ти-це ти. Немає більш такого.
Я схиблююся. Треба лікарів.
Ти-той контраст, котрого я не варта
Ти змушуєш бриніти мов струна
То Арктика, а то я мов на Мальті.
І як так вийшло? А таке життя!=)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567235
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2015
автор: Діана Климчук