Кумедний янгол

За  картиною  Дуй  Гуна

Він  чергував  тієї  ночі,
Віддавши  крилам  телефон,
Аби  могли  усі  охочі
Гукнути  в  серця  мікрофон.

Пальто,  великі  черевики
І  чудернацький  капелюх…
Він  з  неба  поспішав  на  виклик  –  
У  край  недолі  та  розрух.

Здававсь  кумедним  перехожим
Із  парасолькою  в  руці
Звичайний  янгол,  що  не  може
Візит  відкласти,  бо  дощить…

Намокли  крила  янголині…
І  по  калюжах  сум  пливе…
А  він…  крізь  прірву…  неупинно…
Виводить  душі…  на  сухе…

Лікує  рани,  кров  спиняє
Цілющим  зіллям  молитов…
Кумедний  янгол,  що  не  знає
Стежок  до  темряви  відмов…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567365
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2015
автор: ptaha