Для людей все, для народу. (сатира)

Для      людей    все  ,  для      народу.
                                                                                                             Василь    Вількозукра                  
Годував    свиней    Микола  .  
Свині    виросли    здорові.
Грошенят      хотів    влупити  ,  
Закортіло    добре    жити.
Але    кинувся    продати    ,
Ніпочім    прийшлося    здати.
Цілий    рік    з    ними    возився    
Без      штанів      в    кінці      лишився
На    худобу    вкинув      гроші  ,  
 Їй      харчі    купляв      хороші.
Взяв    кредит    ,  сарай        укрити  ,  
Десь    худобі    ж      треба        жити  
Як        скотину      свою      здав    ,    
Все      вкінці      підрахував  .
Не    пішли    в    Миколи      свині    ,  
 В    банк      залишився      ще  й  винен
Зараз    він    працює        в    полі    ,    
На    руках    в    нього    мозолі
Має      тисячу      зарплати    ,    
Щоб    сім*ю    прогодувати  .
А    в    депутатів    в    нашій    Раді  ,  
Мозолі    з  переді    й    з  заді
Все    вирішують    як    бути  ,  
Щоб  зарплати  нас    позбути  .
Не    скічилось    на    цім      горе    
В      селянина    у        Миколи
Вранці  ,  раз      пішов    до    річки  ,    
На    природу    до    водички  
Підчепив    трьох    карасів  ,    
У    в’язницю    за    це    сів  .
Бо    не    знав    Микола      брат  ,  
Купив    річку  депутат
І    щоб    рибу      там    ловити    
Теба    грошики    платити  .    

 
«Для      людей      все    ,    для    народу    ,    
Гласність    вам      дають  ,    свободу  !»
Так      кричать    з    усіх    боків.
Та    не    для    нас    це  ,  сіряків.
Це    для    тих      у    кого    гроші
Їм    закони    всі    хороші
Куди          хоч    закон    цей      гнуть  ,
А    на    нас    вони    плюють  .


                                                             07.  10.    2011.
́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567567
Рубрика: Сатира
дата надходження 18.03.2015
автор: Вількозукра