Не журися, не плач, Україно!
Вже недовго — бо слабне Орда
І впаде на побиті коліна
Кодло «руSSкой вєсни і труда».
Ти праматір народів слов’янських,
Батьківщина героїв легенд,
Не сприймала бовванів радянських
І загарбників нищила вщент!
Море крові на ґрунт пролилося,
Окропивши лани і ліси;
Скільки жаху тобі довелося
Пережити у темні часи...
Захлинеться від влади сп’янілий
Закривавлений ботексний глист —
І народ, від брехні очманілий,
Зрозуміє, хто справді фашист...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567621
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.03.2015
автор: • Noelle •