Не журися, не плач, Україно!

Не  журися,  не  плач,  Україно!
Вже  недовго  —  бо  слабне  Орда
І  впаде  на  побиті  коліна
Кодло  «руSSкой  вєсни  і  труда».

Ти  праматір  народів  слов’янських,
Батьківщина  героїв  легенд,
Не  сприймала  бовванів  радянських
І  загарбників  нищила  вщент!

Море  крові  на  ґрунт  пролилося,
Окропивши  лани  і  ліси;
Скільки  жаху  тобі  довелося
Пережити  у  темні  часи...

Захлинеться  від  влади  сп’янілий
Закривавлений  ботексний  глист  —
І  народ,  від  брехні  очманілий,
Зрозуміє,  хто  справді  фашист...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567621
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.03.2015
автор: • Noelle •