Вбираються у камуфляж дівчата.
Не мода, а війна тому вина.
Хоч до лиця їм вишивка строката,
Весела посмішка, а не сльоза сумна.
Весну і щастя їм у мирі б зустрічати,
Війна проклята просить страшної ціни.
І Батьківщину встали разом захищати,
Пліч-о-пліч її дочки і сини.
Господь створив не для війни дівчат,
Молитвами жінок війна й скінчиться.
Цвістиме Україна наче сад,
І прагнення до миру їх здійсниться.
Дівчата скоро скинуть камуфляж,
І повдягають свої сукні вишивані.
Бо мир їм так пасує й макіяж.
І материнство у щасливому коханні.
Т. Семенченко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567667
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2015
автор: Тетяна Семенченко