О мово! Над тобою ворон кряче
Століттями. Ти терпнеш від цикути.
Та не спинить твоє биття гаряче.
З висот тобі призначено є – бути,
На ниві колисатися пшеничній,
Між пишних трав і квітів класти стопи.
О мово рідна, мамина, велична!
Ти примою ввійдеш на бал Європи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567690
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.03.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)