Так, світ безжально ловить нас в тенета
Кохання, влади, золота, розваг
І часто там, де маряться нам злети, -
Вже привидом на пласі голова…
Та бачу я, що світ оцей ласкавий
Як не ловив, а не спіймав тебе!
Іти вперед, іти і не лукавить,
А ще, тримати прямо свій хребет,
А ще, розкрилено тримати плечі,
Всміхатися, хоч сльози ллє душа,
Коли нема розрад, шляхів до втечі -
То так непросто…І не полишать
Отим мармизам на поталу Слово,
А викувати з нього гостру сталь
І нею боронити нашу мову,
Прикуту до байдужості хреста…
Ти все здолала те, поетко мила,
Та, будувати ще зарано мавзолеї -
Наснаги і добра, здоров'я, сили!
З запізненням, та все ж - до ювілею...
5 квітня 2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567856
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2015
автор: Валентин Бут