чортополох

дні  пливуть,  наче  тіні  круків,
і  лине  крик  їх  в  порожнечу  неба...
гострим  дзьобом  роздирають  тіло  очі  аж  до  білої  душі.
свербить  язик  і  б’є  по  стінці  черепного  дзвону:
я  не  існую,  щоб  з’їдять  щоденно  
кілограма  півтора  духовного  лайна
круків,  що  б’ються  за  шматок  пластмасової  плоті!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567865
Рубрика: Верлібр
дата надходження 19.03.2015
автор: В’ячеслав Прун