Я дуже прошу, стань ніким

Душа  змикається  в  клубочок,
Безперестанку  пропікає  мою  суть.
А  ти  плетеш  для  себе  радісний  віночок  ,
Смієшся  до  людей.  що  йдуть.

Для  мене  була  ти  ідеалом,
Про  твою  душу  я  складав  вірші.
Та  в  результаті  проколов  свою  кинджалом  ,
Думки  й  слова  тепер  німі.

Я  дуже  прошу,  стань  ніким,
Або  поїдь  кудись  далеко  звідси.
Тепер  ти  мариш  тільки  ним,
А  я  -  ніхто,  на  компасі  зламались  стрілки...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567898
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2015
автор: Тринадцятий невдаха