у відчаї равлик
оченятами сліпими тицяє урізнобіч —
шукає покинуту мушлю свою.
наткнувсь на м’якеньке, тепленьке, приємне:
«лайно...»
наткнувся на мушлю холодну, тверду:
«взагалі неїстівне!»
в ядрі свідомості — купка лайна.
а довкола — розсипом мушлі:
залізні, мідні, срібні, золоті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567946
Рубрика: Верлібр
дата надходження 20.03.2015
автор: В’ячеслав Прун