Я тебе запам’ятав
Ще стрункою й молодою,
Нині глянув, не впізнав,
Стрівся з жінкою старою.
Упізнав лиш голос твій,
Залишився він не змінним,
Також розмах чорних вій
Є і досі ще чарівним.
Ти добилася всього,
Маєш доньку та онуку,
Науковець до того,
Ти освоїла науку.
Нині ти живеш сама,
Ліків пригоршню ковтаєш,
Грошей як завжди катма,
Але ти все ж виживаєш.
Ти активна як завжди,
Щодня пресу ти читаєш,
Не боїшся ти біди,
Брехні влади викриваєш.
Пишеш владцям ти листи,
Що вони не так працюють,
Захищаєш люд простий,
Хоч тебе не завше чуюють.
Може треба всім так жить,
Як живе моя знайома,
Не мовчать, а говорить
Поки ми ще тута, вдома.
20.03.15.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568039
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.03.2015
автор: Георгій Грищенко