***
буденність обжи́лася масками
усмі́шками - псевдо - обіймами
хоч Бога усе ще не впіймано -
надія! - палкими любасками-
акторками сцени міфічної
над душами бра непросвітлені
а губи посохлі обвітрені
взивають до істини вічної-
насправді такої мізерної
насправді такої несправжньої
прогнулися янгольські важелі
од віри у світле безмежної
а світові ба́йдуже ба́йдуже
розгойдує маски безпоглядні
з вокзалів розчавлені потяги
відходять у рейси нерайдужні
(16.03.15)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568043
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2015
автор: Леся Геник