Так в Прадавнім Єгипті вважалось-
Як людина помре, то зосталось
Тіло, як ти подбаєш, щоб в нього
Знов Душа повернулась від Бога...
Ще й Божественна Іскра- Ка...
Невідома... Казкова... Яка
Втаємничено з Богом єднає...
У житті так нерідко буває-
Зводить доля людину з людиною...
Стане дівчина хлопцю дружиною-
Та немає іскрИ... Не палає...
Все минуло... Кохання немає...
Розійшлись на життєвій межі...
Іскру Божу в собі бережи.
А кохання прийде чарівне-
Іскри ваші єднайте в одне
Незгасиме багаття жаги...
Іскра- міст. Ви- ріки береги.
А кохання рікою пливе...
Триєднання. Одвічно живе.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115032100332
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568154
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 20.03.2015
автор: Сокольник