Хто розуміє, що це за буття, чи може милість,
Коли хтось букви підбира, що відвалились?
Хтось не байдужий, та уважний трима за руку.
Чи це життя? Чи то урок? Чи (м) дякувати за науку?
Так вперто тягне щось до наяття, що нема сили.
Свідомість десь далеко шкутильга, байдужий і не милий.
Хіба пояснення нема, доречних слів…
Пробач, та повертайся вже скоріш. Я такий борщ зварив!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568172
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2015
автор: Стас Крівда