Я оживаю з сонячним промінням
І прокидаюсь з смутку, що в очах,
В речах щоденних світиться прозріння,
В протоптаних дорогах і стежках.
Всі вулиці покрились іншим змістом,
Та й люди, ті ж, здається, й не такі.
Іду моїм весняним теплим містом,
І думи стали сонячно-легкі.
Втікають всі проблеми з чорних в сіре,
Зникає хмурість погляду шибок,
Каміння під ногами подобріло –
Не тупиться об них широкий крок.
Співа душа від того, що довкола:
Шум дітлахів - веселі, гамірні,
Із горобцями в перекличці й хором
Радіють щиро нинішній весні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568195
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2015
автор: Серафима Пант