не, пробач

Не  
Зупиняй  
Хай  тікають  зі  швидкістю  станції
Навіть  в  стані  прострації
Не  
Говори
Особливе  завжди  непрохане
Світлість  цих  вечорів
Сполоханих
Хай  лишається  тільки  з  нами
Серед  тисяч  
Незнанних
Не  
Помічай,
Не  
Звертай  увагу
На  тремтіння  в  моєму  голосі
На  сутулість  плечей
Серед  сотень
Очей
Не  
Шукай
Хай  лишається  все  як  є
всі  порожні,  банальні  фрази
Я  не  звикла  на
«все  й  одразу»
Тільки  ж
істинне
Не  
Запитує
А  приходить
Й  руйнує  стіни
І  лишає  ні  з  чим
Нічийною
Я  лишаюся  в  цій  весні
Не  прости
мені

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568300
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2015
автор: шоколад