РЯДКИ ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ПОЕЗІЇ
1.
Даруй, яка там слава,
послання у віки!
Така собі забава –
римовані рядки...
Вони приходять в тиші
і – ніби в них вся суть –
Допоки не запишеш,
заснути не дадуть.
2. ЗАБУТИЙ СОН
Наснився сон, і ще бринить в душі,
Та вже, мов хмарка, тане і зникає,
І незбагненні, неземні вірші́
Відлунням невира́зним затихають.
О музо, може, ти своїм крилом
На мить мене торкнулася нара́зі:
Ще легкий подих над моїм чолом,
А ти вже, мабуть, знову на Парнасі.
Не можу я ні слова пригадать.
На сході сяйво барв рожевих ранку.
Не вимовити як мені шкода́!
Колише вітер на вікні фіранку…
3.
Реальність переходить в сон,
Я відпливаю, відпливаю...
Ще в двох світах перебуваю,
Морфей (а може, то Харон?)
Стернує човника недбало
І все не квапиться пристати.
З думок, що я за день надбала,
Майструє ніч примарні шати.
Хлюпоче хвиля... Лину, лину
(Хай течія гойдає тепла)
У таємничу ту долину,
Де сон-трава сплітає стебла,
Де бродять образи кохані,
Мої фантазії й видіння,
Поки в небеснім океані
Астральне мерехтить проміння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568340
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2015
автор: Лавинюкова Тетяна