океан здіймає крила хвиль,
що розбризкуються чайок бризками
відчуваю його збудженість і біль,
хвилюванням у мені, хмарами низькими
нависає однотонний шум -
риби пірнають усе глибше...
з їх німих, незвичних до слів губ,
під тиском тон води німіє тиша.
кит полоще хвіст, летить між хмар
водоростів, рибних зграй і неба,
що вростає в воду сонцем вій -
ока всевидящого бога
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568341
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 21.03.2015
автор: М. Вольная