Брешу тобі.І вкотре знов брешу.
Що вмію спати довгими ночами.
Листи тобі думками знов пишу,
І відправляю старими зірками.
Ти лиш пішов.І враз мене нема.
Душа без тебе зношена як сукня,
Що процвіла під снігом,де зима
Сховалася від світу і самотня.
Ти вже пішов?А я?Навчи мене
Перечекати дні,прожити ночі.
Скажи мені,чи біль отой мине?
Вві сні навчи не цілувати очі.
Брешу тобі...Та ти мене не чув.
Я вже ніхто для тебе.Ти пробачиш,
Що ти для мене цілим світом був...
Що ти мене...Вві сні моїм лиш бачиш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568383
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2015
автор: Відочка Вансель