Знайти потрібну віру нам здавалося простим,
Шукаючи у золоті рельєфності ікон,
Ми спеку забажали у миттєвості весни,
Побачивши проміння, що вже пестить за вікном,
Я знаю гуркіт бризу і заводів тихий гул,
У темряві, що сліпить, я знайшов забуту тінь,
Мелодія залежить не від клавіші та струн,
Думки залежать часто не від радості видінь,
Кохання до природи ти шукаєш у чужих,
Тому і застигають часто вишні на вустах,
Зірки вже сплять на кінчиках твоїх чорнявих вій,
Малюючи галактику в твоїх ясних очах,
Життя подібне творчості та прагне наших сил,
Ми вік читали прозу, а друкуємо вірші,
Роки стирають цеглу і збиваються у пил,
Коли фарбують стіни п'ятим кольором душі,
Заплутавшись у лідерах, побігли до вождів,
Всі двері зачинивши від непроханих гостей,
Я зовсім не боюся, що у червні йдуть дощі,
Найбільше я боюся ненадійності людей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568389
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.03.2015
автор: VDMK