2. Народження майдану

[i]Неофіційний  гімн  майдану  –  «Ще  не  вмерла  Україна…»[/i]
Для  тих,  хто  хоч  раз  побував  на  майдані,
Мінялося  щось  у  сумлінні  й  душі,
Коли  ти  був  там  –  щось  священне  єднало
Тебе  і  мільйони  людей  в  краї  цім.
Там  віра  жила  у  майбутнє  щасливе,
Там  дух  українства  святого  витав,
Там,  раптом  за  стільки  часів  всім  на  диво
Вкраїнський  народ  на  свій  захист  постав.
Спочатку  було  це  лиш  кілька  студентів,
І  більшість  сміялись,  побачивши  їх.
«Путяра,  йди  геть»  -  написали  на  стеллі,
Як  в  воду  дивились,  вже  навіть  тоді…
«За  день  розійдуться!»  -  кричали  з  диванів.
«За  тиждень  підуть!»  -  розривався  фейсбук.
Та  час  все  минав  й  ціла  хвиля  майданів
Вродилась,  прискоривши  в  серці  наш  стук…
Розплющила  очі  моя  Україна
і  руки  до  неба  ясного  звела.
І  захвилювалася  кожна  родина,
прокинулась  кожна  маленька  сім*я.
Невпевненим  кроком  прямує  на  захід,
опора  її  –  наша  віра,  наш  біль.
Хитка  вона  дуже,  бо  сильні  ще  страхи,
замилюють  очі,  летять,  наче  пил.
Візьмемось  за  руки,  укріпим  опору!
Нехай  вона  міцно  стоїть  на  землі!
Я  вірю,  країна  моя  пречудова
Ще  буде  могутня  і  встане  з  колін!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568461
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2015
автор: JulKosh