Пробач за всі несказані слова,
які у серці бережно складала.
Тебе зустрівши - поглядом волала,
уста ж німі - за ними щось ховала.
І за слова, що ранили, пробач.
я ними в тебе ки́дала, та бач
вернулись бумерангом! І зазнач:
не ранили, а просто вбили. Пробач
й за ті пусті-порожні фрази.
Не згладить словом всі оті обра́зи.
Розбитої уже не склеїш вази
та, про́шу, стань ще раз серед оази
з тих слів, які любов шептала
і, може, є там те, що не сказала,
але усім єством я відчувала;
хоч ще тебе й не знала - кохала!
21.03.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568485
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2015
автор: Мар’я Гафінець