Як я додому хочу, мамочко!
А де мій дім, тепер ніхто не зна.
Якби була якась чарівна паличка,
Зі скронь, напевно б, щезла білизна...
Не рвалися б снаряди попід вікнами,
Не падали б тіла дитячі ниць...
І не гордились люди б гімнами,
А слухали співучий звук дзвіниць.
І ні один з сміливих воїнів
Не смів тоді б натиснуть на курок.
Покаявся б народ за біди скоєні.
І розшморгнув накинутий шнурок.
І знову б, як колись, світанками,
З любов'ю Землю рідну, дорогу
Орали б тракторами, а не танками.
І не хотілося б в Тайгу.
Як я додому хочу, мамочко!
А де мій дім, тепер ніхто не зна.
Якби була якась чарівна паличка,
Зі скронь, напевно б, щезла білизна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568623
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2015
автор: MVD