Колись твоя параноя буде просити вибачень.
А моя нестерпність стане викиднем
І розквітне у березні пролісками
Навіть асфальт…
Тепер я запросто можу лягати спати,
Бо немає сенсу чекати на твої дзвінки,
Від яких у мене розпочинається розпад
особистості…
А сонячного затемнення буде недостатньо,
Щоб побачити тебе іншим –
Ти не залишаєш світла своєї душі
бо вона холодна…
березень 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568624
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.03.2015
автор: zvitka09