Я з тобою, доле, розмовляю…

Ти,  пісне  моя  недоспівана,
Ти,  казко  моя  нерозказана,
Ми  з  тобою  навіки  пов’язані
Чому  ж,  доле,    на  мене  образилась?

Ти  з  дитинства  мені  посміхалася
І  в  обіймах  твоїх  я  купалася
Та,  на  жаль,  є  у  світі  закони
Розгадати  які  не  під  силу  нікому

То  ж  життя  так  не  легко  прожити
Ц  не  поле  в  степу  перейти
Треба  вміти  прощати  й  любити
І  добро  до  народу  нести

А  коли  зазирне  раптом  в  серце  зима
Дам  я  їй  зрозуміти,  що  там  місця  нема.
І  всі  болі  й  жалі  утоплю  я  в  Дніпрі
Ой,  ти  ж,  доленько  -  доле,  знов  всміхнися  мені.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568637
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2015
автор: Ніна-Марія