[i]Вже розсипались зорі, миготять в чорноті,
Через вікна прозорі, у німій тісноті...
Прорізається погляд помітний мені,
В ньому - золото темне і чари мрійні.
Захиталася тиша в колисці дитячій.
Сни невинні щосили зімкнули уста,
І поклавши тепло в ніжні руки тремтячі,
Відлітають до ранку в святі небеса.
Над колискою янгол пильнує вночі,
Відганяючи нечисть погану від снів.
Коли світло стає, він сидить на плечі.
Охоронець всевишній моїх чистих днів.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568684
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2015
автор: Karo