Сонцем вишні наливаються в саду,
Ночі солов"їні музикою повні.
З радощами й болем я до тебе йду,
Ненько рідна. І твої долоні,
Зіткані із тисяч сонць ясних,
Добрі, ніжні, хоч і мозолясті
Лагідно пригорну,бо до них
Хочеться вустами знов припасти.
І перед тобою тут стою,
Як в дитинстві було,пам"ятаєш?
Пестиш, мамо голову мою,
А чи колискову так співаєш?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568701
Рубрика: Присвячення
дата надходження 23.03.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський