Повертаються з півдня лелеки,
та несуть нам знову весну,
де торкаються неба смереки,
вони зірку милують ясну.
Білокрилі мої чорногузи,
ви так часто наснились мені,
як верба занурює лози,
де потічок дзюрчить в глибині.
Перші спроби злетіти у небо,
ваші дітки швидко зростуть,
біля той золотокосої верби,
мої мрії увись віднесуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568741
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2015
автор: Ниро Вульф