В залитій сонцем, замережаній долині
Над плесом кришталевого ставка
Стоїть вербиця в малахітовій свитині
Часом зажурна, часом гомінка.
Дрімає мавка пишнокоса, зріють роси,
Ажурним сяйвом ополіскує туман,
В гіллі загрався вітер стоголосий,
Збирає місяченько срібняки в казан.
Ранкове прядиво спускається на воду,
Промінчик-першачок спива нектар.
Вербиченька милується на вроду,
Й жене світанок геть нічних примар.
18.03.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568878
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2015
автор: Ірина Кохан