Мої янголи часто вмирають першими.
В ту пору, коли небо вмивавється відчаєм.
Янголів убиває "ГРАДами" й "СМЕРЧами".
Янголам вдома ставлять у церкві свічку.
Янголам часто буває гірко і боляче,
Коли небо їх ранить холодними зорями.
Краплі холодні обличчями ловлячи,
Мої янголи посмертно стають героями.
Мої янголи сплять в холодних окопах,
Обійнявши міцно приклад автомата.
В янголів найсерйозніша в світі робота —
Захистити країну від рашистського супостата.
______________________________________________
Скоро небо Донбасу вкриється тихими зорями,
І засохнуть назавжди кривавії ріки.
Мої янголи завжди будуть героями.
Прижиттєво...
Посмерно...
Навіки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568921
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2015
автор: Олька Оленька