Вечір синьоокий за віконечком,
Та не хоче спати мала донечка:
Щось щебече, мило посміхається,
До матусі ніжно пригортається.
Тишком-нишком пролетіла казочка
І співанок-забавлянок в'язочка…
Задрімала й мати на хвилиночку,
Міцно пригортаючи кровиночку;
Вже співає доня їй співаночку
Про щасливу долю-вишиваночку.
Тут крилатий сон влетів тихесенько,
Щоб приспати дівчинку малесеньку;
Огорнув оселю диво-казкою,
Обійняв дитя любов'ю-ласкою…
І заснула солоденько донечка –
Мамина утіха, ясне сонечко…
Уві сні блаженно усміхається,
Сили та здоров'я набирається.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568982
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2015
автор: РОЯ