Загув Майдан неначе рій бджолиний,
Проснувсь народ під натиском щурів.
І запалав вже факел невгасимий
В серцях незламних дочок і синів.
Вже досить годувати панські морди
Терпіти ґвалт, знущання та грабіж.
І годі вже молитись на біг-борди
Із пиками свинячими, хоч ріж.
Вставай з колін, народе любий, милий!
Скидай з своєї шиї кровопивць,
Що вп’ялися зубами в твоє тіло
І кров сосуть, неначе зграя вбивць.
Дорвалася до влади купа трутнів,
На нашій праці дбають капітал.
В казні державній воду каламутять.
Аж зло бере їх: «Чом народ повстав?!»
Кидають проти тебе яничарів:
«Тітушок», Беркут, Маріїнський парк.
Студентів перевірками лякають,
Мінкульт грозився церкви закривать.
Калічать страйкарів, б’ють журналісток,
В терорі звинувачують борців.
Підкинуть вибухівку активістам –
Щоб мати привід збройних фахівців.
Та силою тебе вже не злякати
І хитрощами теж не обдурить.
Не страшні тобі тюрми, ані грати:
Ти ладен вмерти, аніж в рабстві жить
Ти є народ, тобі належить влада.
Твої поля, ліси, річок блакить,
Твій президент, твоя – Верховна Рада.
Вони повинні всі тобі служить!
Не грабувати, в очі не брехати,
А дбати про життя твоє та честь!
Кормить голодних, хворих – лікувати,
Шануючи, бо ти – господар єсть.
Ти працьовитий, мирний та терплячий,
Талановитий, мудрий і простий.
Твої ж князі – грабіжники невдячні
Військових здатні на Майдан ввести.
Тому й нахабно бійки провокують,
Брехню монтують куплені ТВ,
З Москвою, як два голуби, воркують:
Замислюють, як стратити тебе.
Не вдасться обдурити і злякати,
Не той народ вже, яким був раніш:
Зламає свої зуби провокатор,
А вбивця сам потрапить на свій ніж!
Гуде Майдан! Гуде і не стихає,
Назад уже немає вороття.
Повсюди з діжок вогнища палають,
Гартуючи свободу й майбуття.
15.01.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568992
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 24.03.2015
автор: ПВО